Мам

Я завжди мріяв написати пісню про маму
Але різні поети всі слова вже сказали
І я не хотів повторити когось із них
Я біля своїй мами буду завжди маленьким
І, як тільки покличе, прибіжу скоренько
Тому я їй і написав ці слова як міг
Мам, ти мене вибач, шо я став дорослим
І вже минула сорок третя осінь
Як я побачив в перший раз свій дім
Мам, а можна я до тебе завтра приїду
І ми на кухні не одну годину
Собі на різні теми посидим?
Я, може, трохи пізно став її розуміти
І не часто дарував на день народження квіти
І були часи, коли я тижнями їй не дзвонив
Але тепер, коли вона мене обіймає
І разом із татком шось про внучку питає
Я з радості плачу, шо маю живих батьків
Мам, ти мене вибач, шо я став дорослим
І вже минула сорок третя осінь
Як я побачив в перший раз свій дім
Мам, а можна я до тебе завтра приїду
І ми на кухні не одну годину
Собі на різні теми посидим?
Я дякую тобі за то, шо я вмію
І я дякую тобі за то, шо я розумію
Ті речі, які не пояснюють навіть в книжках
Хай буде біля тебе завжди ангел-хранитель
І я тоже десь поряд буду завжди бродити
Шоб не міряти наше життя в телефонних дзвінках
Мам, ти мене вибач, шо я став дорослим
І вже минула сорок третя осінь
Як я побачив в перший раз свій дім
Мам, а можна я до тебе завтра приїду
І ми на кухні не одну годину
Собі на різні теми посидим?
Мам, ти мене вибач, шо я став дорослим
І вже минула сорок третя осінь
Як я побачив в перший раз свій дім